Грижа міжхребцевого диска — одне з найпоширеніших захворювань опорно-рухового апарату, яке стає серйозною проблемою для людей працездатного віку. Вона не лише викликає біль і обмеження рухливості, а й може призвести до інвалідизації у випадках тяжкого перебігу. Сучасна медицина пропонує широкий спектр методів лікування цього захворювання — від консервативних до високотехнологічних хірургічних втручань.

Що таке грижа міжхребцевого диска?

Міжхребцевий диск складається з фіброзного кільця та пульпозного ядра. Він виконує функцію амортизатора між хребцями. При надмірному навантаженні, травмах, дегенеративних змінах або неправильному способі життя фіброзне кільце може розриватися, і частина ядра виходить за його межі. Це і є грижа диска.

Часто грижі утворюються у поперековому відділі хребта, рідше — у шийному та грудному.

Причини виникнення

Основними факторами ризику розвитку грижі є:

  • малорухливий спосіб життя та слабкість м’язового корсета;
  • тривале сидіння за комп’ютером або кермом;
  • підняття важких предметів з неправильним положенням спини;
  • травми хребта;
  • вікові дегенеративні зміни дисків;
  • ожиріння та надмірне навантаження на хребет;
  • генетична схильність.

Симптоми

Клінічні прояви залежать від розташування грижі та ступеня її розвитку. Найчастіше пацієнти відзначають:

  • локальний біль у спині чи шиї;
  • іррадіацію болю у кінцівки (радикулопатія);
  • оніміння, слабкість або відчуття «мурашок» у руках чи ногах;
  • обмеження рухів;
  • у тяжких випадках — порушення функцій тазових органів.

Важливо звернутися до лікаря при перших симптомах, адже своєчасна діагностика значно підвищує ефективність лікування.

Сучасні методи діагностики

Для підтвердження діагнозу використовуються:

  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — «золотий стандарт» діагностики, що дозволяє побачити локалізацію та розмір грижі.
  • Комп’ютерна томографія (КТ) — застосовується для деталізації кісткових структур.
  • Рентгенографія — дає змогу оцінити стан хребців, але грижу не показує.
  • Неврологічне обстеження — для виявлення порушень чутливості та функцій нервів.

Консервативне лікування

У більшості випадків лікування починають із неінвазивних методів:

  1. Медикаментозна терапія
    • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) для зняття болю та запалення.
    • Міорелаксанти для усунення м’язових спазмів.
    • Вітаміни групи B для покращення нервової провідності.
  2. Фізіотерапія
    • електрофорез, магнітотерапія, ультразвук;
    • лазеротерапія для покращення кровообігу і регенерації тканин.
  3. Лікувальна фізкультура (ЛФК)
    Спеціальні вправи допомагають зменшити навантаження на диск, зміцнити м’язовий корсет та покращити поставу.
  4. Мануальна терапія та масаж
    Виконуються тільки досвідченими спеціалістами. Дозволяють зняти спазми, відновити рухливість, але мають протипоказання.

Мінімально інвазивні методи

При відсутності ефекту від консервативної терапії застосовують сучасні малоінвазивні втручання:

  • Епідуральні ін’єкції стероїдів — зменшують запалення та біль.
  • Радіочастотна денервація — блокування больових сигналів за допомогою теплового впливу.
  • Нуклеопластика — зменшення об’єму ядра диска для зниження тиску на нервові корінці.
  • Лазерна вапоризація диска — випаровування частини тканини для відновлення його функцій.

Ці процедури проводяться через невеликі проколи, без великих розрізів, і мають короткий період реабілітації.

Хірургічне лікування

Операція необхідна лише у 10–15% випадків, коли консервативна терапія неефективна або є серйозні ускладнення. Сучасні методики включають:

  • Мікродискектомію — видалення грижі через невеликий розріз під мікроскопом.
  • Ендоскопічну дискектомію — ще менш травматичний метод з використанням ендоскопа.
  • Ламінотомію чи ламіноектомію — при значному стенозі хребтового каналу.

Такі операції відрізняються високою ефективністю і дають змогу швидко повернутися до нормального життя.

Профілактика

Запобігти виникненню грижі диска значно легше, ніж лікувати її. Для цього необхідно:

  • підтримувати нормальну вагу;
  • займатися фізичною активністю (плавання, йога, пілатес, ЛФК);
  • уникати різких рухів і підняття надмірних вантажів;
  • правильно облаштовувати робоче місце;
  • спати на ортопедичному матраці;
  • стежити за поставою;
  • регулярно виконувати вправи для зміцнення м’язів спини та преса.

Грижа міжхребцевого диска — серйозне, але цілком контрольоване захворювання. Своєчасна діагностика, сучасні методи лікування та грамотна профілактика дозволяють уникнути ускладнень і повернутися до активного життя. Важливо не займатися самолікуванням, а звертатися до кваліфікованих спеціалістів, які зможуть підібрати індивідуальну терапію.

Залишити вiдгук